MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 76 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 30.05.2016 – 03.06.2016

21.07.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 85 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 28 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, перейменуванням географічних пунктів, заслуховуванням звітів, звільненням членів Уряду, звільненням та призначенням на посади членів Центральної виборчої комісії тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 85 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 28 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, перейменуванням географічних пунктів, заслуховуванням звітів, звільненням членів Уряду, звільненням та призначенням на посади членів Центральної виборчої комісії тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект Постанови 4730 від 30.05.2016 (Геращенко І. В.) про Звернення Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Ради Європейського Союзу, Європейської Комісії, парламентів та керівництва держав-членів ЄС щодо запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України.

У проекті пропонується затвердити текст звернення до Європейського Парламенту, Ради Європейського Союзу, Європейської Комісії, парламентів, глав держав та урядів, міністрів юстиції і внутрішніх справ держав-членів ЄС, а також Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії завершити всі юридичні процедури, які необхідні для схвалення законодавчої ініціативи про внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 539/2001 від 15.03.2001 щодо запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України вже найближчим часом, до початку літніх канікул.

Постанову наступного дня після реєстрації було прийнято і невдовзі підписано.

Проект Постанови 4731 від 30.05.2016 (Геращенко І. В.) про Звернення Верховної Ради України до Сенату Французької Республіки.

У своєму Зверненні Верховна Рада України підкреслюючи повагу до Статуту Організації Об’єднаних Націй, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року тощо:

закликає Сенат Французької Республіки не допустити ухвалення рішення, яке може бути сприйняте Російською Федерацією як послаблення єдності позиції Європейського Союзу щодо неприйнятності і засудження протиправних дій Москви на міжнародній арені, а також підірвати зусилля Французької Республіки, спрямовані на мирне врегулювання ситуації в та довколо України;

звертається до Сенату Французької Республіки із закликом рішуче засудити порушення Російською Федерацією основоположних норм і принципів міжнародного права, яке проявляється у її насильницьких діях на території України;

закликає Сенат Французької Республіки усіляко сприяти продовженню тиску на Російську Федерацію як країну, що грубо порушує Статут Організації Об’єднаних Націй, Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року (Будапештський меморандум), Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму до остаточного повернення цієї держави у міжнародно-правове поле.

Постанову наступного дня після реєстрації було прийнято і невдовзі підписано.

Проект Постанови 4735 від 31.05.2016 (Фріз І. В.) про звернення Верховної Ради України до Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо початку розгляду законопроекту № 5094 «Акт стабільності і демократії в Україні».

У своєму Зверненні Верховна Рада України закликає Палату представників Конгресу Сполучених Штатів Америки: розглянути законопроект № 5094 «Акт стабільності і демократії в Україні» (Stability and Democracy for Ukraine Act / STAND for Ukraine Act); добиватися від Російської Федерації виконання Мінських домовленостей і де-юре і де-факто для відновлення контролю України над окупованими частинами Донецької і Луганської областей; законодавчо закріпити санкції по відношенню до Росії до повного відновлення суверенітету України над Кримським півостровом; протидіяти економічному та політичному тиску Росії на країни світу – посилити санкції проти Російської Федерації та збільшити санкційні списки правлячої верхівки Російської Федерації, які встановили режим державного тероризму; звернутися до Російської Федерації з вимогою припинити гібридну війну проти України: використання нерегулярних військових формувань, нехтування міжнародними нормами ведення бойових дій та чинними будапештськими угодами; підтримати зусилля України, спрямовані на звільнення громадян України, які незаконно утримуються на території Російської Федерації.

Проект 4775 від 03.06.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва.

Стрижневою ідеєю проекту є запровадження інституту об’єднань єврорегіонального співробітництва, які визначаються як «орган транскордонного співробітництва, який утворюється як юридична особа відповідно до національного законодавства держави, на території якої він розміщений, з метою заохочення, підтримки та розвитку в інтересах населення транскордонного та міжтериторіального співробітництва». Основні зміни при цьому вносяться до Закону України «Про транскордонне співробітництво», різновидом якого і є об’єднання єврорегіонального співробітництва. До закону пропонується внести 4 нові статті, якими впорядковується створення та діяльність об’єднань єврорегіонального співробітництва. Водночас у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» до питань, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а рівно й районної, обласної ради, пропонується віднести «схвалення угод про об’єднання єврорегіонального співробітництва, прийняття рішень про утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва, приєднання до такого об’єднання або про вихід з нього, затвердження статуту об’єднання єврорегіонального співробітництва та внесення до нього змін». А Закон України «Про ратифікацію Протоколу № 3 до Європейської  рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общини або властями стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС)» від 16.05.2012 № 4704 пропонується доповнити заявою такого змісту: «Україна заявляє, що Протокол № 3 до Європейської рамкової конвенції застосовуватиметься до суб’єктів транскордонного співробітництва, визначених Законом України “Про транскордонне співробітництво».

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 4728 від 30.05.2016 (Хміль М. М.) про визнання гуманітарною допомогою транспортних засобів, ввезених для забезпечення проведення антитерористичної операції.

У проекті пропонується визнати гуманітарною допомогою транспортні засоби, що ввезенні у період проведення антитерористичної операції (з початку проведення антитерористичної операції 14 квітня 2014 року) для отримання і використання Збройними Силами України тощо (далі йде перелік військових формувань, служб та органів, що беруть участь в АТО), для забезпечення проведення антитерористичної операції, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо оперативності прийняття рішень» від 16.07.2015. Водночас Державній фіскальній службі України доручається забезпечити здійснення митного оформлення транспортних засобів, визнаних гуманітарною допомогою відповідного до цього Закону, без оподаткування та справляння плати за здійснення митних формальностей. У прикінцевих положеннях проекту уточнюється стаття 8 Закону України «Про гуманітарну допомогу», а саме вимога про те, що транспортні засоби, ввезені для забезпечення проведення антитерористичної операції та визнані гуманітарною допомогою, підлягають передачі Збройним Силам України тощо (далі за списком) «протягом 10 днів після їх митного оформлення для відомчої реєстрації».

Проект спрямований на вирішення конкретної практичної ситуації, що не повною мірою відповідає сутності закону як нормативно-правового акта. Крім того, ряд положень проекту є спірними та такими, що можуть мати неоднозначне тлумачення. Недоліки проекту докладно відображено у висновку ГНЕУ, основні положення якого ми підтримуємо.

Проект 4729 від 30.05.2016 (Хміль М. М.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо порядку завершення митних режимів транзиту та тимчасового ввезення для транспортних засобів, ввезених для забезпечення проведення антитерористичної операції.

Проект є продовженням попереднього, а його окреме подання зумовлене вимогою про внесення змін до митного кодексу окремим законом. Головна суть проекту в тому, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть «використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам» у разі передачі таких транспортних засобів підрозділам Збройних Сил України тощо для забезпечення проведення антитерористичної операції. Відповідно, пропонується уточнити, що у разі знищення тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування у зоні проведення антитерористичної операції, отримання, використання та подальше знищення яких підтверджується документами, виданими підрозділами Збройних Сил України тощо, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, митний режим тимчасового ввезення завершується. Вивезення таких транспортних засобів за межі митної території не вимагається.

Проект 4769 від 03.06.2016 (Єфремова І. О.) про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до страхового стажу періоду проходження застрахованою особою військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Пропонується внести до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зміни, якими передбачити: зарахування до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску, періоду проходження застрахованою особою військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період; продовження здійснення призначених страхових виплат у період перебування потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період. Також пропонується привести частину сьому статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у відповідність до статті 119 Кодексу законів України про працю з урахуванням останніх змін, а саме положення про те, що «Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників» викласти в такій редакції: «Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат у вигляді середнього заробітку працівників».

Проект 4774 від 03.06.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Проектом передбачається внести зміни до абзацу четвертого пункту 5 частини першої названої статті щодо виключення з повноважень Кабінету Міністрів України визначення чисельності громадян, які підлягають призову на навчальні збори військовозобов’язаних. На думку ініціаторів проекту, пропозиція зумовлена реалізацією приписів Закону України від 21.01.2010 № 1835 «Про внесення змін до статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»» в частині надання повноважень Міністерству оборони України визначати чисельність громадян, які підлягають призову на навчальні збори військовозобов’язаних. Утім маємо звернути увагу на висновок ГНЕУ, в якому зазначається, що в положеннях ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» йдеться не про одне й те саме, а про взаємопов’язані речі, а, отже, зазначена потреба узгодження норм є уявною і вносити зміни до законодавства не потрібно.

 

Проблема офшорів

 

Проект 4678-1 від 02.06.2016 (Ляшко О. В.) про заходи із деофшоризації.

Проект є альтернативним проекту 4678 від 17.05.2016 (Рабінович В. З.) з тією ж назвою (див. Бюлетень № 74). Він помітно більший за обсягом від основного проекту, а за змістом має з ним мало спільного. Метою проекту проголошено запобігання ухиленню національними публічними діячами та членами їх сімей від сплати податків через офшорні кампанії та можливості легалізації (відмиванню) через офшорні кампанії коштів, отриманих злочинним шляхом. Пропонується, щоб протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним Законом національні публічні діячі та члени їх сімей, які володіють корпоративними правами контрольованої іноземної компанії, зареєстрованої в іноземній державі (території), що надає пільговий режим оподаткування (офшорні зони) згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мали можливість добровільно сплатити податки та збори, передбачені Податковий кодексом України, за період їх діяльності з дати реєстрації офшорної компанії до прийняття цього Закону у розмірі 18 відсотків податку на прибуток підприємств за виключенням сплачених податків в  іноземній державі (території). У разі несплати цих податків та зборів накладаються санкції у розмірі подвійної ставки зазначеного податку. Також пропонується внести зміни у статтю 4 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», якими пропонується до відмивання доходів віднести формально правомірні дії та дії без встановлення факту їх неправомірності – проте вчинені спеціальними суб’єктами – національними публічними діячами, вичерпний перелік який визначений Законом.

Проект є черговою спробою вирішити офшорну проблему лише «фіскально-заборонними» заходами, що не видається продуктивним.

Проект 4762 від 02.06.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо встановлення заборони здійснення кредитних операцій з нерезидентами, які мають офшорний статус).

Пропонується статтю 49 названого Закону після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту: «Банкам забороняється прямо чи опосередковано здійснювати кредитні операції з нерезидентами, які мають офшорний статус у розумінні Податкового кодексу України, та пов’язаними з ними особами».

З приводу цієї ініціативи слід погодитися з думкою ГНЕУ, що протидія та попередження необґрунтованого виведення капіталу за кордон, насамперед, в офшорні зони має супроводжуватись не тільки обмежувальними заходами, а й відповідними економіко-правовими механізмами щодо лібералізації податкового, валютного законодавства, доступності інвестиційної, господарської діяльності тощо.

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 4732 від 30.05.2016 (Богомолець О. В.) про вшанування пам’яті загиблих учасників антитерористичної операції.

Пропонується з метою вшанування пам’яті загиблих учасників антитерористичної операції, які героїчно захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України кожний день пленарного тижня розпочинати в сесійні залі хвилиною мовчання на вшанування пам’яті учасників антитерористичної операції, які загинули напередодні, із зазначенням їх прізвища, ім’я, по батькові та дати смерті.

Проект 4722-1 від 31.05.2016 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових та неробочих днів.

Проект є альтернативним проекту 4722 від 26.05.2016 (Медуниця О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скорочення кількості святкових і вихідних днів) (див. Бюлетень № 75) і передбачає дещо інше уточнення календаря святкових та неробочих днів.

Пропонується виключити з переліку святкових днів 8 березня та 2 травня, натомість встановити святковий та неробочий день 9 березня – День української культури та національної самоідентичності (Шевченків день) і святковий день у другу неділю травня – День матері.

Проект 4761 від 02.06.2016 (Савченко Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» (щодо посилення захисту прав учасників бойових дій та антитерористичної операції, членів сімей Героїв Небесної Сотні при розгляді звернень громадян).

 Проект частково повторює положення проекту 2428 (Ярош Д. А.) від 19.03.2015 про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо прав Героїв України та ветеранів війни (див. Бюлетень 14), який не знайшов підтримки народних депутатів для включення до порядку денного. Утім, в новому проекті йдеться не про заміну однієї пріоритетної категорії на іншу, а про визначення нових пріоритетних категорій. Пропонується розширити в чинному Законі перелік осіб, пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги яких розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. До числа таких осіб пропонується додатково включити інвалідів війни, учасників бойових дій (у тому числі осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення), членів сімей (рідні першого ступеню споріднення), загиблих під час проведення бойових дій та антитерористичної операції, членів сімей (рідні першого ступеню споріднення) осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності.

Проект 4771 від 03.06.2016 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утвердження статусу української мови як єдиної державної мови).

Проект присвячений лише одній з багатьох проблем мовної політики, а саме: мові роботи Верховної Ради Україні. Пропонується передбачити в Законах України «Про засади державної мовної політики» та «Про Регламент Верховної Ради України» однотипні доповнення приблизно такого змісту: «Засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою. Промовець з місця може виступати іншою мовою. Виступ промовця із трибуни Верховної Ради України ведеться державною мовою, крім випадків, коли більшістю від зареєстрованих у залі народних депутатів йому надано дозвіл виступати іншою мовою. Переклад його виступу на державну мову, у разі необхідності, забезпечує Апарат Верховної Ради України».

Назва проекту видається занадто пафосною для такого змісту.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 4696-1 від 30.05.2016 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України та Кримінального кодексу України щодо реалізації окремих положень Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України».

Альтернативний проекту 4696 від 19.05.2016 (Парубій А. В.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» (див. Бюлетень № 74).

Проект більш ніж удвічі перевищує за обсягом основний проект. Головна увага в ньому приділена регламентації діяльності коаліції депутатських фракцій та парламентської опозиції, вирішенню кадрових питань тощо. Натомість не знайшли підтримки пропозиції основного проекту про створення «Ради комітетів», запровадження «Дня Уряду», зміну порядку проходження депутатських запитів, попередню перевірку проектів.

За таких обставин неминучим видається узгодження обох проектів.

Проект 4696-2 від 30.05.2016 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пунктів 10 та 44 Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України»

Альтернативний проектам 4696 і 4696-1. Він зберігає основні ідеї проекту 4696, доповнюючи їх положеннями про права парламентської опозиції. Зміни пропонуються не лише до Регламенту Верховної Ради України, а й до Законів України «Про Рахункову палату», «Про Вищу раду юстиції», «Про Національний банк України», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про Конституційний Суд України», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про Кабінет Міністрів України», «Про комітети Верховної Ради України».

Проект заслуговує на узгоджений розгляд разом з іншими проектами на цю ж тему.

Проект 4696-3 від 02.06.2016 (Гопко Г. М.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, викладених у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України».

Альтернативний попереднім. Видається помітно скороченою версією проекту 4696, з якого, зокрема, вилучені положення щодо зміни порядку проходження депутатських запитів та попередньої перевірки проектів. Самостійного значення, як видається, не має.

Проект 4696-4 від 03.06.2016 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України».

Черговий альтернативний проект на ту саму тему, що й попередні. Змістовно нагадує проект 4696-3 з деякими доповненнями щодо засад діяльності коаліції депутатських фракцій та позафракційних народних депутатів України. Заслуговує на узгоджений розгляд разом з іншими проектами на цю ж тему.

Проект 4753 від 02.06.2016 (Сотник О. С.) про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо виконання рекомендацій, які містяться у коментарях Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи).

Метою проекту проголошено впровадження на законодавчому рівні коментарів Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, які були підготовлені до законопроектів «Про Національну поліцію» та «Про органи внутрішніх справ» на основі аналізу, проведеного експертами Ради Європи Ральфом Рошем та Франсеском Гільєном Ласьєррою.

Всього пропонується понад 20 змін до різних статей згаданого у назві Закону, серед яких найсуттєвішими видаються такі: виключити зі складу поліції органи досудового розслідування (дублюються повноваження з кримінальною поліцією) та поліцію охорони (виходить за межі діяльності поліції); виключити можливість ведення бази даних відносно осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну діяльність, та запровадити строк зберігання персональної інформації в базах даних; визначити обставини законності перевірки документів особи; виключити можливість запрошення особи на опитування до поліцейського приміщення; передбачити гарантію забезпечення прав особи шляхом обов’язкового здійснення відеофіксації; гарантувати право особи на життя та стандарти Європейського Союзу щодо використання спеціальних засобів; змінити військові звання поліцейських на європейські, оскільки на сьогодні вони є квазі-військовими, що йде врозріз з європейською тенденцією до формування цивільного характеру поліцейської служби; передбачити передання закладів охорони здоров’я та вищих навчальних закладів, що перебувають у підпорядкуванні Міністерства внутрішніх справ України, Міністерству охорони здоров’я України та Міністерству освіти і науки України.

Незважаючи на дискусійність окремих новел, загалом проект справляє позитивне враження.

Проект 4738 від 31.05.2016 (Іванчук А. В.) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель.

Основною підставою для підготовки проекту стало те, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить чітких критеріїв проведення моніторингу, порядку оформлення та оприлюднення результатів проведення моніторингу, а тому Державна аудиторська служба не може повною мірою виконувати функцію моніторингу закупівель. Крім того, на думку ініціаторів проекту, існує нагальна необхідність приведення Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» у відповідність до законодавства у сфері закупівель, зокрема, щодо розмежування понять «моніторинг закупівель» та «перевірка закупівель». Для цього Закон України «Про публічні закупівлі» пропонується доповнити статтею 8-1 «Порядок здійснення моніторингу закупівель», яка визначає основні вимоги та критерії до моніторингу закупівель, встановлює право органу державного фінансового контролю звертатися до замовників з письмовим запитом про отримання необхідної для проведення моніторингу інформації та/або завірених належним чином копій документів (якщо така інформація відсутня на веб-порталі Уповноваженого органу чи в інших відкритих джерелах), обов’язок органу державного фінансового контролю у разі виявлення порушення рекомендувати замовнику оперативно усунути його, а також узагальнювати результати моніторингу. Пропозиції, направлені органом державного фінансового контролю замовнику за результатами моніторингу закупівель, мають рекомендаційний характер, однак у разі не усунення порушень є підставою для проведення перевірки закупівель. Водночас термінологія Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (статті 2 і 10) узгоджується із Законом України «Про публічні закупівлі», а також визначається, що моніторинг закупівель є одним із видів державного фінансового контролю, що здійснюється органом державного фінансового контролю, поряд з перевірками та інспектуванням, порядок проведення яких уже визначений Кабінетом Міністрів України.

Не усі пропоновані зміни сприймаються однаково позитивно. Ряд з них є щонайменше дискусійними. Так, викликає сумніви пропозиція доповнити частину 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» нормою про те, що «Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель». Занадто загальний характер цієї норми, на нашу думку, може призвести до невиправданого розширеного її тлумачення.

Проект 4747 від 01.06.2016 (Немировський А. В.) про внесення зміни до статті 4 Бюджетного кодексу України.

Пропонується скасувати частину п’яту статті 4 Бюджетного кодексу України, в якій передбачено, що «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України».  

Така ініціатива аргументується тим, що «під час опрацювання та прийняття законопроектів, які системно пов’язані між собою, і які вносяться окремими проектами у процесі їх розгляду в тексти вносяться поправки, що не відповідають концепціям законопроектів і текстам раніше розглянутих законопроектів». Утім, наведена загроза видається значно менш небезпечною, ніж внесення «небюджетними проектами» невиправданих змін до Бюджетного кодексу України

Проект 4742 від 01.06.2016 (Дехтярчук О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища).

Проект розроблено з метою чіткішого визначення статусу старости, зокрема, просторових меж його діяльності, кола повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень, гарантій діяльності. Для цього в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» вводиться поняття «старостинського округу», а також уточнюються положення ст. 14-1 «Староста» та ініціюються нові ст. 54-1 «Повноваження старости» та 79-1 «Дострокове припинення повноважень старости». Водночас уточнюються положення про вибори старост у Законі України «Про місцеві вибори» та про статус старости як посадовців у Законах України «Про запобігання корупції» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Проект, як видається, цілком відповідає сучасним тенденціям реформування місцевого самоврядування. Втім, слід зазначити, що ГНЕУ критично ставиться до цих реформ загалом, що відбилося і у негативному висновку до даного проекту.

Проект 4772 від 03.06.2016 (Федорук М. Т.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад).

Проект спрямований на подальший розвиток місцевого самоврядування в напрямі створення об’єднаних територіальних громад. Основна увага приділена питанням добровільного приєднання територіальних громад до об’єднаних територіальних громад. Так, у Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» пропонується ввести Розділ ІІ-1 «Порядок добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад». Крім того, приєднання до об’єднаної територіальної громади розглядається як фактор посилення державної підтримки такої об’єднаної громади, що знайшло вираження у змінах до Розділу ІІІ того ж закону. Окремо слід згадати положення, яке регулює входження до складу таких громад міст обласного значення: «Утворення об’єднаної територіальної громади, до складу якої увійшли територіальна громада міста республіканського Автономної Республіки Крим або обласного значення та інші суміжні територіальні громади однойменного району, чи приєднання до такої об’єднаної територіальної громади іншої територіальної громади цього ж району не веде до змін меж району». Також вносяться зміни до Закону України «Про місцеві вибори» щодо порядку проведення додаткових виборів з метою дообрання депутатів об’єднаної територіальної громади від приєднаної територіальної громади.

Проект відзначається рядом юридично-технічних негараздів і потребує певного доопрацювання навіть з точки зору поставленої мети. ГНЕУ притримується радикально негативного ставлення до проекту, оскільки він зайве ускладнює законодавство (введення нового інституту додаткових виборів), а також, на думку експертів, вступає в конфлікт з положеннями Конституції України, як, власне, і вся реформа щодо створення об’єднаних територіальних громад.

Проект 4773 від 03.06.2016 (Федорук М. Т.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад).

Проект створений з метою реалізації положень попереднього проекту в бюджетній сфері.

Проект 4754 від 02.06.2016 (Рабінович В. З.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення перейменування географічних об’єктів за результатами громадських слухань або загальних зборів територіальних громад.

Основна ідея проекту – замість обов’язку відповідних органів держаної влади здійснити перейменування географічних об’єктів, «назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму», запровадити обов’язок організувати для формулювання пропозицій населення щодо перейменування. відповідні громадські слухання або загальні збори територіальних громад.

Порушене питання видається актуальним, а пропозиції такими, що заслуговують на увагу.

Проект 4779 від 03.06.2016 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо виправлення техніко-юридичних помилок.

Як зазначається в пояснювальній записці до проекту, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» від 02.07.2015 № 577 статтю 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було доповнено новою частиною восьмою, у зв’язку з чим частини восьма – шістнадцята стала вважатися відповідно частинами дев’ятою – сімнадцятою, але в текстах частин десятої, одинадцятої та шістнадцятої посилання на частину «восьму» цієї статті не замінено посиланням на частину «дев’яту» відповідно до внесених змін. Станом на сьогодні у разі скликання сесії депутатами відповідної ради у випадках, передбачених частинами четвертою, шостою та дев’ятою статті 46 названого закону, через відсутність належного посилання немає визначеності, хто має відкривати та вести сесію, підписувати протоколи сесії та прийняті радою рішення тощо. Тому пропонується виправити окремі технічні неточності, які спотворюють зміст закону та формально унеможливлюють повноцінне застосування норм, передбачених статтею 46.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 4743 від 01.06.2016 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

У проекті пропонується внести зміни до Законів України: «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про страхування», якими передбачити: основні вимоги до управителів будинками  та їх відповідальність перед мешканцями будинків; покладення  на період до примусового призначення виконавчим органом місцевої ради управителя багатоквартирного будинку відповідних послуг з утримання такого будинку на суб’єкта господарювання, який нині здійснює такі послуги; право громади та місцевої ради спрямовувати бюджетні гроші громади на капітальні та складні інженерні ремонти колишнього комунального житлового фонду.

Враховуючи актуальність порушеного питання, проект заслуговує на особливо уважний розгляд.

Проект 4780 від 03.06.2016 (Ківалов С. В.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (щодо забезпечення прав мешканців багатоквартирних будинків при передачі будинку новому управителю або зміни форми управління багатоквартирним будинком).

Зміст проекту майже співпадає з його назвою. Пропонується частину 6 статті 5 названого Закону доповнити новим абзацом третім такого змісту: «У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком або зміни управителя багатоквартирного будинку попередній управитель або особа яка здійснювала управління зобов’язана передати будинок у належному технічному стані».

Думка ініціаторів проекту видається загалом зрозумілою, проте юридична конструкція «у належному технічному стані» щонайменше потребує роз’яснення (насамперед, в аспекті, чи передбачає це капітальний ремонт будинку).

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 4734 від 30.05.2016 (Президент України) про судоустрій і статус суддів.

Згідно з пояснювальною запискою проект розроблений для забезпечення незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також запровадження належних механізмів кадрового оновлення суддівського корпусу. Передбачається також створення більш ефективної моделі системи судоустрою, приведення у відповідність із конституційними змінами повноважень органів суддівського врядування, залучення громадськості до їх роботи, вирішення проблемних питань кадрового забезпечення судів, створення передумов для забезпечення належного рівня матеріального забезпечення працівників судової гілки влади тощо.

Утім, через значний обсяг проекту (160 статей та 48 пунктів прикінцевих і перехідних положень, всього – 115 сторінок) докладний аналіз його в рамках цього огляду не видається можливим.

Прийнято як закон 02.06.2016 і повернуто з підписом Президента України 13.07.2016.

Проект 4748 від 01.06.2016 (Немировський А. В.) про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про судовий збір».

Як зазначається в пояснювальній записці до проекту, його розроблено у зв’язку з тим, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є передумовою і водночас перешкодою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України. Ініціатори проекту звертають увагу як на почасти непідйомну суми зборів, так і на загальну заплутаність та нелогічність співвідношення розмірів сум зборів за різні процесуальні дії.

Погоджуючись, що існуюча система справляння судового збору потребує реформування, вважаємо все ж радикальну пропозицію скасувати судовий збір як такий невиваженою і популістською.

Проект 4752 від 01.06.2016 (Яценко А. В.) про доповнення статті 176 Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо підвищення ефективності застосування запобіжних заходів до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів.

Пропонується розширити кількість складів злочину (відповідний перелік охоплює понад 100 статей Кримінального кодексу Україну), підозра або обвинувачення щодо вчинення яких виключає застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави. На думку ініціаторів проекту, решта запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечують виконання мети застосування запобіжних заходів, встановленої статтею 177 КПК України, а саме запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.

Така позиція видається помилковою, оскільки баланс між різними запобіжними заходами є ознакою здорового суспільства. Слід сприяти посиленню ефективності запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, а не відмовлятися від їх застосування.

Проект 4760 від 02.06.2016 (Попов І. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо окремих питань оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, прокурора під час досудового розслідування з метою усунення корупційних проявів).

Пропонується уточнити, що у досудовому провадженні можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії слідчого, прокурора, якими позбавляється або обмежується право власності власника (законного володільця) майна. Відповідно, у разі скасування оскарженого рішення або дії тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду.  Як зазначається у пояснювальній записці, необхідність ухвалення проекту зумовлена потребою приведення норм чинного законодавства України у відповідність до положень Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), ратифікованої Верховною Радою України 18.10.2006, як превентивного заходу для зменшення рівня корупційних проявів з боку органів досудового розслідування та прокуратури України.

Проект 4763 від 02.06.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо забезпечення права на звернення про перегляд судових рішень Верховного Суду України).

Пропонується частину 3 ст. 238 «Строки подання заяви про перегляд судових рішень» КАС України такого змісту «Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 237 цього Кодексу, може бути подана не пізніше десяти днів з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд» доповнити таким положенням: «а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі». Ініціатори проекту аргументують свої пропозиції тим, що у судовій практиці є чимало випадків, коли повне рішення суду складається з порушенням визначеного у чинному процесуальному законодавстві строку. Через це сторона, заінтересована в подачі до Верховного суду України заяви про перегляд, може отримати повне рішення в найкращому разі наприкінці строку на подачу відповідної заяви, в гіршому – поза цим строком, що з формального погляду позбавляє таку особу можливості оскаржити відповідне рішення до Верховного Суду України.

З огляду на те, що з проблеми уточнення процесуальних строків подано й ряд інших проектів, видається доцільним переглянути всю систему обчислення строків у судовому провадженні, не обмежуючись окремими казусами..

Проект 4765 від 02.06.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незастосування давності в разі ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).

Зміст проекту викладений в його назві, відповідні зміни пропонується внести у частину 5 ст. 49 КК України. Як зазначається в пояснювальній записці, застосування загальних строків давності, встановлених цією статтею, призводить до уникнення певними особами відповідальності, недоотримання Державним бюджетом України та місцевими бюджетами податкових надходжень.

Зауважимо, що спроби скасувати інститут давності відбувалися не раз і, як правило, за ними стояла нездатність відповідних органів працювати в рамках належних строків. Враховуючи відому несумлінність наших фіскальних інституцій, не варто створювати ґрунт для необмежених у часі претензій до платників з їх боку. Тим паче, що правопорушення, про які йдеться, здебільшого мають продовжуваний характер, де про строки давності загалом не йдеться.

Проект 4778 від 03.06.2016 (Кожем’якін А. А.) про оперативно-розшукову діяльність.

Пропонується нова редакція одного з найважливіших для правоохоронних органів закону. Проект враховуючи його важливість і великий обсяг потребує спеціального аналізу. Водночас звертають на себе увагу окремі положення пояснювальної записки. Так, на думку ініціаторів проекту, нагальна потреба прийняття нового Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» зумовлена не лише моральною застарілістю чинного закону, а й, насамперед, необхідністю узгодження законодавства, яке врегульовує оперативну та процесуальну діяльність, із метою повернення оперативним підрозділам права застосування їхніх можливостей щодо протидії злочинності. Вони вважають, що на даний момент фактично паралізовано діяльність щодо оперативного супроводження кримінальних проваджень через безпідставне позбавлення самостійності оперативних працівників у прийнятті рішень щодо проведення будь-яких заходів у кримінальних провадженнях. Така ситуація засвідчує певну вторинність та певний обслуговуючий характер діяльності оперативних підрозділів щодо діяльності слідчого, що їм видається не зовсім правильним. Через законодавчу неврегульованість, погодження та санкціонування оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій стає проблематичним та тривалим.

У наведених вище словах, на нашу думку, яскраво виявляється традиційне для охоронних структур прагнення вивести свою діяльність за межі процесуального закону і судового контролю. Тому проект, особливо в частині «самостійних дій» службових осіб і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, потребує дуже ретельного вивчення і обговорення з метою запобігання можливим порушення прав людини.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 4736 від 31.05.2016 (Юринець О. В.) про стоматологічну діяльність.

Згідно з пояснювальною запискою проектом визначені організаційні, правові та економічні засади регулювання стоматологічної діяльності, зокрема, права та обов’язки стоматолога, підстави, процедуру та форми дисциплінарної відповідальності стоматолога. Закріплюються та гарантуються права пацієнтів. Особлива увага в проекті приділена створенню професійного самоврядування стоматологів, якому передбачається передати від держави ряд регулятивних функцій, пов’язаних з професійною діяльністю стоматологів.

Утім, як видається, зміст проекту аж ніяк не підтверджує необхідності окремого правового регулювання «стоматологічної діяльності». Текст проекту перенасичений різними визначеннями та іншими положеннями нерегулятивного характеру. У значній частині статей повторюються або деталізуються приписи, які вже є в чинному законодавстві про охорону здоров’я. Водночас проект містить вражаючий перелік положень, які мають закріпити монопольне становище професійної громадської організації – Палати Стоматологів України: «Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані погоджувати з професійним самоврядуванням стоматологів України проекти регуляторних актів, протоколів надання стоматологічної допомоги, стоматологічної освіти та усіх інших документів, які стосуються питань організації та професійної діяльності стоматологів в Україні»; «Порядок видачі сертифіката, припинення його дії та поновлення визначається Положенням про сертифікацію стоматолога, яке затверджується органом професійного самоврядування стоматологів України»; «Вимоги до професійних якостей, знань та навиків стоматолога, порядок, вимоги та умови отримання післядипломної освіти і безперервної освіти визначаються професійним самоврядуванням стоматологів України»; «Палата Стоматологів України – це єдиний орган професійного самоврядування стоматологів в Україні»; «Професійний збір – це загальнообов’язковий професійний платіж, який сплачується стоматологами України з метою фінансового забезпечення професійного самоврядування стоматологів» та інші. 8 сторінок різнопланових зауважень міститься і у висновку ГНЕУ.

Отже, на нашу думку, яка співпадає з позицією ГНЕУ, у поданому вигляді проект не заслуговує на підтримку.

Проект 4770 від 03.06.2016 (Богомолець О. В.) про внесення змін до Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

Проект передбачає внесення змін до згаданого Закону з метою забезпечення рівних можливостей для донорства крові громадянам України та особам, які не є громадянами України. Зокрема, передбачається дозволити повнолітнім дієздатним особам, які не є громадянами України, залучатись до виконання донорської функції на засадах добровільності. Відповідно, в багатьох статтях Закону пропонується до слова «донор» додати «або інша особа, яка залучається до виконання донорської функції».

Ідея проекту не викликає принципових заперечень, але слід погодитися із зауваженнями ГНЕУ, що її можна було реалізувати значно економнішими засобами (наприклад, дещо уточнити саме поняття «донор», поширити його на повнолітніх дієздатних громадян України та інших осіб).

 

Питання сільського господ арства та земельних справ

 

Проект 4727 від 30.05.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо мораторію на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення).

У проекті простою заміною цифр з «2016» на «2021» пропонується продовжити чинний мораторій ще на 5 років. Основною причиною продовження мораторію ініціатори проекту називають неналежне законодавче забезпечення запровадження і регулювання обігу землі.

Проект 4740 від 31.05.2016 (Мельничук І. І.) про внесення змін до розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо встановлення мораторію (заборони) на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення.

Пропонується розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України після частини 20 доповнити новою частиною 21 такого змісту: До набрання чинності законом про землі рекреаційного призначення, але не раніше 1 січня 2025 року, не допускається зміна цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності у населених пунктах, а саме: земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень; земельних ділянок об’єктів фізичної культури і спорту. Зазначений мораторій не має поширюватися на суспільні відносини, що виникають у разі: реалізації проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду; відчуження земельних ділянок рекреаційного призначення для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності; будівництва об’єктів містобудування згідно з одержаними в установленому порядку до набрання чинності цим Законом дозволами на зміну виду використання земельних ділянок, зазначених у цьому пункті. Пропонуються також заходи щодо збереження від ліквідації та руйнування об’єктів стаціонарної рекреації, визначених Земельним кодексом України.

Проект 4746 від 01.06.2016 (Єднак О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій прав громадян на загальне використання лісових ресурсів.

Проект переважно повторює проект 2515а від 20.08.2015 того ж ініціатора і з такою ж назвою, що був відкликаний 03.02.2016 (див. Бюлетень № 36).

Відповідно, залишається актуальною оцінка згаданих пропозицій як таких, що заслуговують на ретельне вивчення.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 4733 від 30.05.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності.

Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблено з метою забезпечення ефективності та впорядкування відносин у будівництві, запобіганню самочинного та неякісного будівництва, для чого пропонується врегулювати процедуру реєстрації декларації на здійснення будівництва та прийняття в експлуатацію об’єктів ІІІ категорії складності на підставі дозволу на виконання будівельних робіт та сертифікату відповідно, а об’єктів I–ІІ категорії складності – на підставі повідомлення. Також проектом пропонується запровадити проведення експертизи  проектів будівництва об’єктів на предмет додержання в них нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. Зміни вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про благоустрій населених пунктів».

Проект 4733-1 від 03.06.2016 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності.

Альтернативний попередньому. Більшість змін до тих самих законів або дослівно співпадають, або відрізняються суто редакційно. Головна відмінність від основного проекту – пропонується замість існуючої системи віднесення об’єктів будівництва до певної категорії складності (I, II, III, IV і V) запровадити систему поділу об’єктів будівництва за таким класами наслідків (відповідальності): СС1 – незначні наслідки; СС2 – середні наслідки; СС3 – значні наслідки.

Проект 4663-1 від 01.06.2016 (Молоток І. Ф.) про детінізацію ринку азартних ігор в Україні.

Альтернативний  урядовому проекту 4663 від 13.05.2016  про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (див. Бюлетень № 73), який майже дослівно повторює однойменний проект попереднього уряду 3632 від 11.12.2015 в редакції від 22.12.2015 (див. Бюлетень № 52). Новий проект загалом мало відрізняється від попередніх урядових проектів. Незначні новели стосуються регулювання азартних ігор в мережі Інтернет та виключного права держави на проведення лотерей.

Проект 4741 від 01.06.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо сприяння детінізації валютообмінних операцій.

Пропонується скасувати справляння збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються з операцій з купівлі іноземної валюти в готівковій формі, а також визначити, що такі операції здійснюються «без пред’явлення документу, що посвідчує особу». Для цього вносяться зміни до Бюджетного кодексу України та Законів України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Власне мета проекту зазначена в його назві.

При всій привабливості пропозиції з точки зору пересічного громадянина слід зазначити, що в існуючих суспільно-політичних та економічних умовах позбавлення бюджету такої статті доходів є щонайменше дискусійним.

Проект 4749 від 01.06.2016 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту прав споживачів при користуванні природними об’єктами права власності Українського народу).

Незважаючи на посилання у назві виключно на права споживачів, увага у проекті приділена розширенню обов’язків суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу. Зокрема в Законі України «Про забезпечення комерційного обліку газу» пропонується віднести до їх обов’язків також наступне: «забезпечити для населення проектування та будівництво газових мереж внутрішнього газопостачання та послуг з приєднання об’єктів до газорозподільної системи» та «забезпечити для населення заміну (у тому числі демонтаж, придбання, установку, опломбування) лічильників газу у разі, якщо лічильник не підлягає ремонту». У Законі України «Про ринок природного газу» передбачити, що «проектні та будівельні роботи з приєднання побутового споживача до газорозподільної системи здійснюється за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з газопостачання», а у Законі України «Про метрологію та метрологічну діяльність» уточнити, що до обслуговування засобів вимірювальної техніки, що здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання належить зокрема і заміна таких засобів.

Проект продовжує існуючу лінію змін відповідного законодавства щодо балансування між платою за електро-, тепло-, газо- і водопостачання та умовами надання таких послуг.

Проект 4756 від 02.06.2016 (Шаповалов Ю. А.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо встановлення індивідуальних лічильників газу у багатоквартирних будинках.

Проектом уточнюється, що споживачів слід забезпечувати саме індивідуальними лічильниками газу та дається їх визначення: «індивідуальний лічильник газу – засіб вимірювальної техніки, який встановлюється в межах кожного окремого домоволодіння і використовується для вимірювання, запам’ятовування та відображення об’єму газу, що проходить через нього». Як зазначається у пояснювальній записці, основним завданням проекту є перегляд підходів до використання багатоквартирних вузлів обліку газу, з урахуванням інтересів споживачів багатоквартирного будинку, в якому встановлено такий вузол обліку, а не інтересів газопостачальних та газорозподільних підприємств.

Ініціатива, як видається, заслуговує на підтримку.

Проект 4750 від 01.06.2016 (Міщенко С. Г.) про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про охорону праці» (щодо анулювання дозволу на виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки за порушення законодавства про захист прав споживачів).

Пропонується встановити нову підставу для анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: «подання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав споживачів про повторне порушення законодавства про захист прав споживачів під час здійснення діяльності, на яку видано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки». Як зазначається у пояснювальній записці, з метою уникнення несанкціонованих перевірок підприємцями димових і вентиляційних каналів у житлових будинках необхідно посилити відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності, які мають дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, шляхом анулювання дозвільних документів у зв’язку з порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів.

Проект 4764 від 02.06.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про декларування валютних цінностей та іншого майна).

Пропонується переглянути методику розрахунку штрафу за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст. 9 названого Декрету, а саме чинну редакції «штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України» замінити такою: «штраф у сумі, еквівалентній 150 відсоткам суми (вартості) зазначених валютних цінностей та іншого майна, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на останній день строку для подачі відповідної декларації».

Пояснювальна записка до проекту містить чимало загальних положень, але не містить головного – пояснення того, чому існуюча модель є недосконалою та вимагає заміни.

Проект 4766 від 02.06.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання навчання та підвищення кваліфікаційно-професійного рівня працівників).

Пропонується удосконалити положення про те, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена роботодавцем на користь вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. А саме скасувати вимоги щодо, що названі виші чи професійно-технічні навчальні заклади мають бути саме вітчизняними, та, що більш важливо, скасувати вимогу щодо максимального розміру такої суми, яка наразі не може бути вище розміру, «визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи». Як вказується в пояснювальній записці, метою і завданнями прийняття цього законопроекту є стимулювання навчання та підвищення кваліфікаційно-професійного рівня працівників, створення сприятливих умов для розвитку інновацій та впровадження сучасних досягнень науки та техніки. Це своєю чергою буде основою для впровадження підприємствами інновацій, створення прозорого сприятливого інвестиційного клімату в державі, стане подальшою базою для активізації обміну науковими знаннями та технологіями, стимулювання надходження іноземних інвестицій, створення високоефективних конкурентоспроможних виробництв, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та підприємництва, підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств та їх експортного потенціалу, збільшення поставок високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, стимулювання розвитку окремих регіонів, активізації зовнішньої торгівлі, створення нових робочих місць, що в свою чергу сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки.

Проект 4768 від 03.06.2016 (Лопушанський А. Я.) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо оформлення права власності на нерухоме майно.

Як зазначається у пояснювальній записці, у зв’язку з прийняттям 26 листопада 2015 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у новій редакції, було ліквідовано порядок видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, які друкувались на бланках суворої звітності, з підписом керівника організації та/або державного реєстратора, мокрою печаткою. На даний час при оформлені права власності на новостворене майно не передбачається видача такого документа, як свідоцтво про право власності. Після проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно заявник отримує листок формату А4, на якому друкується інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора. Цим фактично унеможливлюється захист прав власника у разі зникнення відповідної інформації та/або відсутності доступу до Державного реєстру прав власності. Відповідно пропонується внести зміни до статей 10, 18, 21 і 27 та доповнити новими статтями 26-1 і 26-2 щодо формування та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та щодо виправлення помилки у свідоцтві про право власності.

Пропозиція давно обговорюється в експертному середовищі і має багато прихильників.

 Поділитися